Внутрішня потужність компенсації реактивної потужності може бути визначена на основі наступної емпіричної формули:
У рівнянні Q менше або дорівнює U Ι 0:
Q - потужність компенсації реактивної потужності (квар);
U - Номінальна напруга електродвигуна (В);
Ι 0 - Струм холостого ходу двигуна (A);
Однак компенсація реактивної потужності на місці також має свої недоліки:
⑴ Неможливо повністю замінити централізовану компенсацію високої напруги та згруповану компенсацію низької напруги;
Як відомо, компенсація реактивної потужності може бути розділена на централізовану компенсацію високої напруги, групову компенсацію низької напруги та локальну компенсацію низької напруги відповідно до місця установки та способу підключення. Площа компенсації на місці є найбільшою, і ефект також хороший. Але його загальна ємність установки конденсатора більша, ніж у двох інших методів, і коефіцієнт використання конденсатора також низький. Конденсатори для високовольтної централізованої компенсації та низьковольтної згрупованої компенсації мають відносно невелику ємність, високі коефіцієнти використання і можуть компенсувати втрати реактивної потужності самих трансформаторів.
Таким чином, кожен із цих трьох методів компенсації має власну сферу застосування, і сценарії їх використання слід визначати на основі реальних ситуацій, причому кожен метод виконує свої власні обов’язки та класифікацію.